у друкарні

1) друкар

2) власник друкарні

3) друкарський пристрій

4) текст. ракліст, вибійник

5) формувальний прес (для масла)

* * *

1) друкар, типограф

2) тex., принтер, друкувальний пристрій

3) фoтo копіювальний апарат

4) формувальний прес ( для масла)

1. n

1) диявол, чорт, біс, дідько

2) спокусник; підступна людина

3) розм. енергійна, напориста людина

4) розм. бойовий дух, азарт; наполегливість

5) хлопець, парубок

6) той, хто виконує роботу за іншого, «негр»

7) учень; хлопчик на побігеньках

8) настрій

9) самум; смерч

10) тех. щітка для чищення труб

11) гостра страва з м'яса чи риби з прянощами

2. v

1) виконувати чорнову роботу (для когось), бути «негром»

2) амер., розм. дражнити, дратувати

* * *

1) диявол, чорт, біс

2) диявол у плоті; спокусник; підступна або лиха людина

3) енергійна, напориста людина

4) бойовий дух; азарт, напористість

5) людина; малий, хлопець

6) той, хто виконує роботу за іншого; icт. учень або хлопчик на побігеньках у друкарні (тж. printer's devil)

7) втілення ( звичайно пороку)

8) настрій

9) гостра страва зі смаженого м'яса або риби з прянощами е спеціями

10) самум; смерч

11) вид феєрверка

12) тeкcт. пиловибивальна машина; тіпальна машина

13) тex. щітка для чищення труб

14) чорт, біс

15) вигуку чорт його бери!;

1) ( for) виконувати чорнову роботу ( для кого-небудь)

2) aмep. дражнити, мучити, замучити ( причіпками)

3) готувати гостру м'ясну або рибну страву

1) будинок, дім; хата; будівля

2) житло; квартира; господа

3) нора; барліг; гніздо

4) приміщення для тварини; клітка, вольєр (а)

5) домівка; сім'я, родина; господарство

6) сімейство, рід; дім, династія

7) (тж H.) палата (парламенту)

8) фірма; торговий дім

9) установа, заклад

10) цех; фабрика; завод

11) театр; кінотеатр

12) публіка, глядачі

13) сеанс; вистава

14) готель; постоялий двір

15) пивниця, таверна; бар; трактир; шинок

16) пансіон, інтернат; студентський гуртожиток

17) коледж університету

18) (the H.) розм. лондонська біржа

19) колегія, рада

20) мор. рубка

1) надавати житло; забезпечувати житлом

2) дати притулок; поселити; прихистити

3) жити, квартирувати

4):

to house oneself — знаходити собі житло, влаштовуватися

5) військ. розквартировувати

6) прибирати, ховати (майно тощо)

1) вміщати, містити в собі

8) заганяти в будинок

9) уставляти

10) збирати (хліб)

11) заганяти (худобу)

12) укривати попоною (чапраком) (коня)

13) тех. заправляти в кожух

* * *

1) будинок, дім; хата; будівля

2) житло; квартира; господа

3) нора; барліг; гніздо

4) приміщення для тварини; клітка, вольєр (а)

5) домівка; сім'я, родина; господарство

6) сімейство, рід; дім, династія

7) (тж H.) палата (парламенту)

8) фірма; торговий дім

9) установа, заклад

10) цех; фабрика; завод

11) театр; кінотеатр

12) публіка, глядачі

13) сеанс; вистава

14) готель; постоялий двір

15) пивниця, таверна; бар; трактир; шинок

16) пансіон, інтернат; студентський гуртожиток

17) коледж університету

18) (the H.) розм. лондонська біржа

19) колегія, рада

20) мор. рубка

1) надавати житло; забезпечувати житлом

2) дати притулок; поселити; прихистити

3) жити, квартирувати

4):

to house oneself — знаходити собі житло, влаштовуватися

5) військ. розквартировувати

6) прибирати, ховати (майно тощо)

1) вміщати, містити в собі

8) заганяти в будинок

9) уставляти

10) збирати (хліб)

11) заганяти (худобу)

12) укривати попоною (чапраком) (коня)

13) тех. заправляти в кожух

* * *

1) будинок; будівля

2) будинок, дім; житло, квартира

3) домівка, родина; господарство; домашні, домочадці

4) сімейство, рід; (House) дім, династія

5) (House) палата ( парламенту)

6) фірма; торговий дім; заклад, установа

7) театр; кінотеатр ( picture house)

8) готель, постоялий двір; таверна, пивна; бар, трактир, шинок ( public house); ігорний дім, казино

9) пансіон, інтернат; дортуар; студентський гуртожиток; вихованці інтернату; учні, які живуть у пансіоні; група учнів денної школи

10) коледж університету

11) ( лондонська) ( the House) біржа

12) ( the House) робітний дім (cкop. від workhouse)

13) храм, церква; релігійне братство; монастир, чернеча обитель

14) рада; колегія, церковна

15) хаус ( різновид лото)

16) мішень ( у грі керлінг)

17) заст. клітина ( шахівниці)

18) мop. рубка

19) тex. кабіна підйомного крана

20) дванадцята частина небесної сфери ( в астрології)

1) надавати житло; забезпечувати житлом; дати притулок; вiйcьк. розквартировувати

2) жити, мешкати, квартирувати; розміщатися

3) прибирати, ховати ( майно)

4) уміщати, містити; таїти, містити в собі

5) icт. заганяти в будинок

6) cпeц. вставляти; тex. поміщати, вставляти в кожух

7) c-г. збирати ( хліб); заганяти ( худобу)

1. n

1) господар, хазяїн; власник; пан, добродій

2) учитель

3) глава коледжу (в Оксфорді та Кембриджі)

4) магістр

5) майстер, спеціаліст; кваліфікований робітник

6) великий (знаменитий) художник, майстер

7) панич, пан

8) (the M.) Христос

9) капітан; шкіпер

10) модель; оригінал, взірець

2. v

1) справлятися, переборювати; підпорядковувати собі

2) оволодівати, опановувати; вивчати

* * *

1) хазяїн, власник, господар; пан

2) учитель

3) глава коледжу

4) магістр ( учений ступінь)

5) майстер, знавець своєї справи, спеціаліст, фахівець

6) видатний, художник

7) у назвах посад

8) молодий пан, барчук (при звертанні до юнак дiaл. старший син титулованої особи)

9) ( The Master) Христос

10) мop. капітан, шкіпер ( торговельного судна); icт. штурман ( на військовому судні)

11) cпeц. модель ( для форми); оригінал, зразок; перший оригінал ( у звукозапису masterdisk(с))

12) посібник

1) головний, старший

2) основний; зведений

3) контрольний

1) справлятися, долати, підкоряти собі; упоратися; переборювати

2) опановувати, оволодівати (знаннями, мовою)

3) керувати, управляти

4) як компонент складних слів, відповідає укр. компоненту-(-master) щогловик

1) диявол, чорт, біс

2) диявол у плоті; спокусник; підступна або лиха людина

3) енергійна, напориста людина

4) бойовий дух; азарт, напористість

5) людина; малий, хлопець

6) той, хто виконує роботу за іншого; icт. учень або хлопчик на побігеньках у друкарні (тж. printer's devil)

7) втілення ( звичайно пороку)

8) настрій

9) гостра страва зі смаженого м'яса або риби з прянощами е спеціями

10) самум; смерч

11) вид феєрверка

12) тeкcт. пиловибивальна машина; тіпальна машина

13) тex. щітка для чищення труб

14) чорт, біс

15) вигуку чорт його бери!;

1) ( for) виконувати чорнову роботу ( для кого-небудь)

2) aмep. дражнити, мучити, замучити ( причіпками)

3) готувати гостру м'ясну або рибну страву

1) друкар, типограф

2) тex., принтер, друкувальний пристрій

3) фoтo копіювальний апарат

4) формувальний прес ( для масла)

підсумок (-мка). Итого, в -ге - разом, заразом. [Друкарні 100 карб., за папір 150 крб., дрібні видатки - 50 крб., разом 300 крб. (Сл. Ум.)]. Окончательный -тог - остаточний підсумок. В конечном -ге - а) (в бухгалт.) отже разом, а всього разом, загалом; б) (в общем знач.) кінець-кінцем, в остаточнім підсумку, в остаточному результаті. Подводить, подвести итог, -ги - робити, зробити, підбивати, підбити підсумок, підсумки чому, (о мн. поробити, попідбивати підсумки чому), підсумовувати, підсумувати що. [Робить він (Коцюбинський) підсумок подіям 1906-го року (Єфр.)].

* * *

1) бухг. пі́дсумок, -мку

2) (перен.: результат) пі́дсумок, результа́т, -у; диал. ви́слід, -у

Беринда, Памво (Павло) (?, Прикарпаття - 1632) - один із видатних діячів ученого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври, мислитель, поет, перекладач, друкар і гравер. Найважливіша праця - "Лексіконь славеноросскій и ймень тлькованіє" - перший друкований укр. словник, що вміщував 7 тис. термінів і був виданий лаврською друкарнею (1627). Укладаючи його, Б. використовував грецьк., латин., араб., слов'ян, та інші мови. У словнику Б. узагальнив дані тогочасної науки про природу й людину, навів та інтерпретував чимало філософських термінів, подав також тлумачний словник імен, де поряд з іменами біблійних персонажів наведені імена грецьк. та римськ. богів. Це засвідчувало ренесансно-гуманістичну і барокову тенденцію творчості Б. до поєднання християнського та античного світів, намагання не лише утвердити значення укр. культурної традиції, а й збагатити останню духовною спадщиною Зх. Європи. У річищі цієї тенденції написані й поетичні твори Б.

БРАТСТВА - специфічні форми вияву реформаційного руху на укр. та білор. землях у друг. пол. XVI - на поч. XVII ст.; існували у Львові, Луцьку, Києві, Мінську та інших містах і селах. Б. - світські організації, що об'єднували здебільшого людей третього стану, які після переходу православних владик до унії виступили на захист батьківської віри, культури, мови, проти інституцій та ієрархії як католицької, так і православної церков. Б. засновували школи, друкарні, шпиталі, навколо них гуртувались відомі укр. й білор. вчені (М. Смотрицький, Карпович, Борецький, С. і Л. Зизанії та ін.), які створили значну полемічну літературу, виконали чимало перекладів, сприяли демократизації освіти і розвитку культури загалом. Ідеологія братських громад еволюціонувала від реформаційних тенденцій до гуманістичних. Але після того як православна церква почала виходити з тривалої кризи і спрямовувати свої зусилля на забезпечення духовної єдності укр. народу, що було необхідною передумовою його боротьби проти іноземного гноблення, Б., діяльність яких призводила до конфесійного розбрату, нерідко ставали національно деструктивною силою. З друг. пол. XVII ст. значення Б. занепадає.

Зизаній-тустановський, Лаврентій (?, імовірно, с. Потеличі, Львівщина - між 1630 - 1640) - укр. релігійний і культурний діяч, брат Зизанія Стефана Я. к і останній, взяв собі за прізвисько грецьк. переклад слова "кукіль" - "зизаній". Освіту здобув, імовірно, у Львівській братській школі та Острозькій колегії, де добре вивчив мови. Був учителем і проповідником Львівської, од 1592 р. - Братської, а від 1595 р. - Віленської братських шкіл. У Вільнюсі співпрацював із друкарнею братства. Брав участь у виданні "Граматики словенської" (1596), разом з братом С. Зизанієм - "Азбуки" (1596), підготував "Катехізис" (1600) та "Книгу о вірі" (приблизно 1596 р.). Як представник братств, був на православному соборі 1596 р. Приблизно від 1620 р. на запрошення Єлисея Плетенецького працює як редактор і перекладач у Лаврській друкарні, 1626 р. їде з місією від Київського митрополита Борецького Йова до Москви, де веде диспут з представниками Московського патріарха Філарета по статтях своєї книги "Великий Катехізис". Вагомий внесок у розвиток української думки З.-Т. вніс своїм твором "Великий Катехізис", де він виклав засади православного вчення. Проте його інтерпретація цих засад мала виразно реформаційне забарвлення, що викликало заперечення опонентів. Так, його розв'язання тринітарної проблеми, згідно з яким Бог-Отець виступає головним Богом, а дві інші особи Трійці відносяться до нього як підпорядковані і нижчі іпостасі, а також припущення можливості страждання і смерті божества, разом з людською природою Христа під час розп'яття і хресних мук містять у собі значні впливи социніанства. Відгомін реформаційних ідей відчутний також в обґрунтуванні З.-Т. можливості досягнення людиною спасіння своєї душі власними зусиллями і в твердженні про можливість за певних обставин здійснювати мирянами обряд хрещення. "Самовладдя" З.-Т. визначає як здатність душі робити вільний вибір. У "Катехізисі" він приділяє також увагу проблемам природознавства, зокрема тим, що стосуються світобудови і небесних явищ, намагаючись виявити їхній натурфілософський аспект. Щодо походження душі, то З.-Т. висловлює думку про створення душі Богом та її безсмертя і водночас передання її від батьків дітям через природне зачаття. Осмислення суспільно-політичної проблематики зводиться до обстоювання принципу рівності всіх людей перед Богом. Дає неоднозначну оцінку багатству, вважаючи, що воно (в залежності від використання) може бути добром або злом. З.-Т. зробив внесок у розвиток укр. філософської термінології.

Княгиницький, Йов (в миру Іван, Ієзекиїл) (?, Тисмениця, Галичина - 1621) - укр. релігійний діяч, філософ, містик. Вчився в Острозі; після закінчення навчання викладав в Острозькій школі; за дорученням князя Острозького перебував на Афоні (повернувся у 1603 - 1604 рр.). Згодом у Греції прийняв постриг під іменем Ієзекиїла; понад 13 років прожив на Афоні. Повернувшись додому, реорганізував низку укр. монастирів. З ініціативи Вишенського заснував Скит Манявський, де вдосконалювали свої знання Ісая Балабан, Копистенський, Рудницький, Бобрикович-Копоть та ін. Брав участь у роботі Дерманської друкарні. Відомий своєю непримиренною позицією щодо поширення унії і католицизму в Україні. В Острозькому осередку К. репрезентував містичну аскетичну течію, до якої належали також Ісакій Святогорець (ігумен Дерманського монастиря) та Вишенський. На формування світогляду К. вплинули східнопатристична філософія та вчення ісихастів. Є підстави припускати, що він не заперечував ідею спасіння особистою вірою, але в якийсь спосіб поєднував її з переконаністю у рятівній силі церкви, тобто вважав, що спасіння досягається з допомогою власних вольових зусиль особи через заповіді, молитви, подвиги, чернечу аскезу, якій він надавав особливого значення. Високо оцінював К. індивідуальне проникнення у суть біблійних текстів, що, на його думку, повинно було супроводжуватися самопізнанням, мовчазним самозаглибленням, внутрішньою перебудовою, переображенням людини зі "старої" у "нову", здатну і готову ввійти у духовний контакт з Богом з метою внутрішнього осяяння божественною істиною і набуття богоподібності. Його діяльність в Острозькому осередку становить важливий внесок у розвиток тогочасної укр. культури та містичного напряму укр. думки.

[br]

Осн. тв.: "Житіє Іова, пера Ігнатія Симоновича з Любарава, написане між 1623 - 1628 рр." (1860); "Письмо основателя Скитской обители схимонаха Іова кь ієромонаху Кириллу Транквіліону, заключащее в себі критический разборь составленого послідним "исповідания вЇрьі" от 23 августа 1619 г." (1993).

Копистенський, Захарія (?, Перемишль, Галичина - 1627) - укр. письменник-полеміст, освітньо-культурний і церковний діяч демократичного спрямування, автор низки антикатолицьких і антиуніатських творів, противник винятково прозахідної орієнтації в питаннях освіти та культури. Освіту здобув, очевидно, у Львівській братській школі та в одній з колегій Речі Посполитої. 1619 р. під псевдонімом "ієромонаха Азаріяса" вийшла друком його перша праця "Книга в вірі єдиной....", спрямована проти ідеології протестантів. Гостро полемічний твір К. "Книга о правдивой єдности православних христіян церкви восточной..." (1623) присвячений викриттю та критиці практикованих королівським урядом та католицькою верхівкою заходів для реалізації церковної унії між православними та католиками в межах України та Великого Князівства Литовського. По смерті Плетенецького 1624 р. К. - архімандрит Києво-Печерської лаври. В Лаврській друкарні 1625 р. надруковані його твори "Омілія" і "Казаньє", присвячені пам'яті Плетенецького. Основний полемічний твір К. "Палінодія, или Книга обороньї католической святой апостолской всходней церкви..." був написаний протягом 1620 - 1622 рр. як відповідь на католицький трактат Льва Кревзи. Метою цього, як і всіх інших творів К., була оборона прав укр. православної церкви, захист "політичних і національних прав, звичаїв, духовної самобутності укр. народу в межах Королівства Польського. Для цього К. використовував історичні джерела про минуле укр. народу, починаючи від Княжих часів й закінчуючи сучасними йому історичними подіями - боротьбою козаків проти іноземних завойовників. Прямими спадкоємцями духовної спадщини Київської держави К. вважав укр. націю, оскільки саме українці є "нацією Володимира". Для зміцнення національної самосвідомості укр. народу свідомо використовує в своїх творах живу укр. мову.

[br]

Осн. тв.: "Палінодія" (1622); "Омілія" (1625); "Казаньє" (1625).

Могила, Петро (1596, Молдова - 1647) - діяч укр. церкви і культури XVII ст., богослов і мислитель. Освіту здобув у школі Львівського братства, а потім в закордонних ун-тах, можливо, у Франції і Голландії. 1627 р. М. обирають архімандритом Києво-Печерської лаври, 1632 р. - митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, на цій посаді він стає також екзархом Константинопольського патріарха. М. був високоосвіченою людиною, значно розширив сферу вживання укр. мови в книгодрукуванні, богослужбах, перекладах, зокрема, він готував укр. видання Біблії. Толерантно ставлячись до різних віросповідань, до ідеї зближення всіх християнських церков, М. підпорядковує свою діяльність зміцненню православ'я, розбудові духовної єдності укр. народу через такі інституції, як церква, школи, колегії, друкарні, бібліотеки, мистецькі заклади. За допомогою проведених реформ, спрямованих на піднесення освіти, моральності, дисципліни, організації кліру, він вивів православну церкву з кризи та занепаду. Його твори були спрямовані на уніфікацію, систематизацію і розробку єдиних правил церковного життя, догматичного вчення, чину богослужб. У 1632 р. М. заснував колегію - перший вищий навчальний заклад на землях східних і південних слов'ян, котрий відігравав провідну роль у розвитку освіти, науки і культури в Україні впродовж майже двох століть. У колегії вперше в Україні був здійснений перехід від духовно-практичного до теоретичного способу освоєння світу, розпочато викладання філософії і богослов'я як певних розгалужених теоретичних систем. У роздумах М. як мислителя доби Бароко виразно помітна тенденція до поєднання середньовічної схоластики й ідей Ренесансу та Реформації, античних та християнських авторів. Синтез західної і східної вченості та культури є їх найприкметнішою ознакою. Здійснюючи цей синтез на основі вітчизняної духовної спадщини, селективно, М. сприяв прилученню укр. народу до здобутків світової цивілізації, культурних надбань усього людства Ф. ундаментальним принципом єдності Бога, світу і людини є, за М., любов, а відтак милосердя і терплячість. Ідея серця як осердя тілесного, душевного і духовного життя людини посідає в його творах вельми поважне місце, з нею він пов'язує ідею діяльної любові або доброчинства, що, в свою чергу, стає основою суспільної злагоди і єдності, наслідком котрих є побудова "спільного блага"; досягнення останнього пов'язується ним з діяльністю держави. М. був одним із перших православних мислителів в Україні, який, виходячи із вчення про природне право, почав думати про майбутню укр. державу. Основним державотворчим чинником М. вважав не якийсь окремий стан, а злагоду, єдність усіх станів, етнічних угруповань і конфесій в Україні. Його ідеалом була сильна монархічна влада в Україні, однак обмежена законом. Закон і право М. підносив вище будь-якої земної влади, і царської, і церковної, говорячи, що вони є не лише дар Божий, а й сам Бог, котрий його дав. У його творах, так само яків творах Ліпсія та Греція, спостерігається тенденція до зближення права і моралі. Ідеї і діяльність М. сприяли духовній єдності укр. народу, творенню єдиного комунікативного простору його культури, що було необхідною передумовою подальшої політичної консолідації, здійсненої Богданом Хмельницьким.

[br]

Осн. тв.: "Номоканон" (1629); "Антологіа сиріч молитвьі" (1636); "Евангеліє учительное" (1637); "Літос" (1644); "Православне сповідання віри" (1640-1645); "Требник" (1646).